Блог

Абсент – один із найзагадковіших алкогольних напоїв

Існує безліч напоїв, що мають цікаву, а часом навіть загадкову історію. Одним із них є зілля з оригінальною назвою – абсент.

Він належить до розряду міцних алкогольних виробів, у якому вміст спирту досягає часом 89,9%. Довгий час основним чинним компонентом у ньому вважався туйон. Цій речовині приписувалися спеціальні галюциногенні властивості.

Багатий склад

Спочатку, створюваний засіб належав до групи лікувальних. До його складу входило безліч інгредієнтів. Чудовий букет складався з лікарських трав, таких як ромашка, м’ята, меліса.

Були й чудові джерела вітамінів – фенхель, аїр, а також аніс і петрушка, що зміцнюють імунітет, сприяють відновленню сил. Доповнювали склад коріандр, ісоп, лакриця, інші, що мають цілющі властивості рослини.

Але головним компонентом були все ж таки квіти й листя полину. Під час настоювання ця унікальна трава віддавала рідині всі корисні речовини, у тому числі туйон.

Історія створення та поширення

Існує кілька версій виникнення чарівного еліксиру. Хтось приписує ці заслуги сестрам Енріо. Вони проживали в ті давні часи у Швейцарії та заробляли собі на життя створенням лікарських препаратів. У 1792 завдяки їхнім старанням і з’явилася світ полинно-анісова настойка, яку вважають прообразом абсенту.

Інші джерела віддають «пальму першості» професору Ордінеру. Він прописував такий собі оригінальний препарат своїм пацієнтам. А ті, виліковуючись від багатьох хвороб, були від нього просто у захваті

Як би там не було, через кілька десятків років неординарний напій потрапляє в аптечку, надану бравим солдатам французької армії. У ХІХ столітті Франція брала участь у колоніальних війнах. Саме тоді зілля і почали прописувати солдатам як лікарський засіб.

Поверталися військові додому вже з новою пристрастю. Пройшло зовсім небагато часу і популярність унікальної настойки захлеснула всю країну.

Заборона

Багато про що можуть розповісти «сухі» цифри. Якщо 1874 року вживання абсенту було зазначено у кількості 700 000 л, то вже 1910 воно досягло 36 000 000 л.

Напій практично витіснив інші алкогольні вироби, у тому числі коньяк, вино, які були у Франції, певною мірою, її візитною карткою. Як стверджують деякі історики, повальне захоплення «Зеленою феєю» призвело до розвитку масового алкоголізму серед різних верств населення.

Із загадковою настойкою почали пов’язувати тяжкі злочини. Нерідко жахливі новини попадали на сторінки газет. В одному з таких оповідань розповідалося про якогось Жана Ланфре. Він вважався відомим швейцарським виробником цього продукту і, нібито, будучи під впливом абсенту він вбиває свою сім’ю.

Жахлива подія схвилювала громадськість. До влади полетіло клопотання з наполегливим проханням заборонити цей алкогольний виріб у Швейцарії. Підпис під ним поставили понад 80 000 чоловік і у 1908 році заборона була накладена.

У 1912 р. до цього «проекту» приєдналися Сполучені Штати, а у 1915 р. Франція. «Вигнали» абсент зі своєї території багато інших держав, зокрема Німеччина, Бельгія, Італія.

Понад те, суворий алкогольний виріб почали називати наркотиком. Але відмовитись від «зеленої феї» її шанувальникам було нелегко. І напій зайняв напівлегальне становище. Його стали випускати під виглядом різних замінників, наприклад, анісової горілки або вимоченого у горілці листя полину, тощо.

Повернення

«Нова ера» для дивовижного зілля почалася лише наприкінці минулого століття. А деякі країни зняли заборону зовсім недавно. Швейцарія, наприклад, зробила такий крок лише у 2004 р. США і пізніше. Першу легальну партію цього «містичного» зілля було випущено там у 2007 р.

Відродити минулу славу найпопулярнішого, покритого таємницями та легендами, напою вирішила і наша компанія. Створений на основі класичного рецепту з використанням чистих натуральних інгредієнтів абсент «Вінсент» – елітна продукція від «Brandbar».

Спробувавши цей чудовий продукт, кожен може торкнутися віяння загадкового минулого. При цьому не варто забувати, що людина повинна бути не овочем, що бездумно вживає алкоголь, а садівником, що культивує свої звички і виховує власний характер.

Долі багатьох відомих людей, які звикли до міцного напою, зайве тому підтвердження. Але це вже зовсім інша історія.

Залишити відповідь